Курси підвищення кваліфікації

Формування і розвиток інформаційно-освітнього середовища навчального закладу

Розвиток інформаційного суспільства ініціював інформатизацію освіти. Ефективність інформатизації освітнього процесу визначається якістю управлінської діяльності керівника навчального закладу з формування і розвитку інформаційного освітнього середовища.

Питання формування інформаційно-освітнього середовища розглянуті в роботах А. Андреєва, Г. Бєляєва, В. Бикова, С. Григор’єва, Ю. Жукова, С. Лобачева, Е. Полат, В. Ясвіна та ін.

У науково-довідковій літературі під середовищем прийнято розуміти сукупність умов (економічних, політичних, соціальних, побутових, духовних, територіальних, природних та ін.) існування людини та суспільства.

Поняття «інформаційно-освітнє середовище» не має однозначного визначення. На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище – це: системно організована сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення, що нерозривно пов’язано з людиною як суб’єктом освітнього процесу (О. Ільченко); організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки, передачі інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснюють освітні наукові комунікації (О. Соколова); система, в якій на інформаційному рівні задіяні та пов’язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу – педагоги – учні – батьки (О. Кравчина) та ін.

На думку В. Ясвіна, інформаційно-освітнє середовище ґрунтується на інтеграції інформації на традиційних і електронних носіях, комп’ютерно-телекомунікаційних технологіях взаємодії, віртуальних бібліотеках, розподілених базах даних, навчально-методичних комплексах і розширеному апараті дидактики. А. Андреєв об’єднує в понятті інформаційно-освітнього середовища педагогічну систему та її забезпечення, тобто фінансово-економічну, матеріально-технічну, нормативно-правову й маркетингову підсистеми та підсистему менеджменту.

Серед основних ресурсів, необхідних для існування, функціонування і розвитку інформаційного середовища навчального закладу, можна виділити: технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси (О. Кравчина); технічні (фізична складова), кадрові (інтелектуальна складова) та навчально-методичні ресурси (інформаційна складова) (Б. Сайков) та ін.

Під технічними ресурсами мається на увазі в даному випадку комп’ютерна і мультимедійна база, програмне забезпечення, канали й устаткування передачі інформації на відстань.

До кадрових ресурсів відноситься не тільки вчительсько-викладацький склад, але і керівники освітніх установ, і керівники вищого рівня, від яких багато в чому залежить ухвалення грамотних управлінських рішень і, відповідно, швидкість інформатизації освіти. До навчально-методичних ресурсів належать методичні розробки уроків із застосуванням ІКТ і мультимедійної техніки.

Важливим методичним ресурсом на стадії формування інформаційного середовища навчального закладу є мережеві методичні об’єднання вчителів, що дозволяють усім учасникам освітнього процесу обмінюватися актуальною інформацією, представляти свої власні методичні напрацювання і використовувати передовий досвід колег незалежно від місця їх роботи і регіону країни. Мережеві методичні об’єднання є потужною школою передового досвіду, що дозволяє безперервно підвищувати педагогічну ІКТ-грамотність педагогічного колективу.

Інформаційне середовище школи має такі складові: фізична (кабінет інформатики, а також робочі місця адміністраторів, учителів; шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедія (телевізори, проектори, відеопрогравачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу; психологічна та інтелектуальна(«людський фактор»; це воля та бажання учасників освітнього процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій в освітньому процесі) складові.

Серед важливих напрямів роботи керівників і всього колективу навчального закладу, що значно сприятимуть формуванню і розвитку інформаційно-освітнього середовища можна виділити: 1) організацію систематичного підвищення кваліфікації педагогічного колективу у галузі ІКТ; 2) проведення майстер-класів і інтегрованих та бінарних уроків з використанням ІКТ в загальноосвітньому процесі; 3) удосконалення технічної оснащеності навчального закладу (обладнання автоматизованих робочих місць учителів і адміністративного корпусу); 4) участь в освітніх проектах в мережі Інтернет; створення проектів для використання на заняттях; 5) створення власних Web-сторінок викладачів, адміністрації, соціально-педагогічних служб і їх розміщення на сайті школи; 6) розвиток системи учнівського самоврядування і створення окремих сторінок Web- на сайті навчального закладу; забезпечення доступу до інформації про діяльність навчального закладу учнів, батьків і зацікавленої громадськості; 7) використання в управлінській практиці АСУ тощо. 

Таким чином, процес формування інформаційного освітнього середовища – тривалий та ємний, який мають забезпечувати не лише адміністрація, учителі, але й учні, батьки.

Список використаних джерел:

1. Кравчина О. Є. Проектування інформаційного середовища загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс] / О. Є. Кравчина. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em11/content/09koeeis.htm

2. Сайков Б. П. Информационная среда школы / Б. П. Сайков // Информатика. – 2007. – № 20.

ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Одним з пріоритетних напрямків розвитку сучасної загальноосвітньої школи є впровадження нових інформаційних технологій в освітній процес. У 1987 році американський учений Г. М. Клейман назвав школи, які застосовують такі технології в освітньому процесі, школами майбутнього. І саме з упровадження в освіту інформаційних технологій призвело до виникнення терміну інформаційно-освітнє середовище, що включає в себе сукупність комп’ютерних засобів та способів їх функціонування, які використовуються для реалізації навчально-виховної роботи.

В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації. Однією з головних умов підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки.

Сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльності школи. Основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі є вже не наявність певної кількості комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього простору. Ця необхідність виникла перед сучасною школою за таких умов як:

·         велике зростання інформаційних потоків;

·         неможливість прийняття оптимальних управлінських рішень в сучасній ситуації під час стандартизації електронної обробки даних;

·         робота школи на сучасному етапі вимагає оперативного аналізу ситуації для своєчасного коригування ситуації;

·         вимоги вищестоящих організацій до подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.

Створення інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях та дозволяє на рівні школи перевести управлінську, фінансову, навчально-виховну діяльність школи на комп’ютерні програми для стандартизації всієї інформації. Інформаційне середовище школи має такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна. Базою фізичної складової інформаційного середовища є кабінет інформатики, а також робочі місця адміністраторів, учителів. До інформаційного середовища відносяться також шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедія (телевізори, проектори, відео програвачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу.

До психологічної та інтелектуальної складової інформаційного середовища відноситься «людський фактор». Це воля та бажання самих учасників освітнього процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Організація роботи з формування інформаційного простору розв’язує такі завдання: опис структури інформаційного простору, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій інформаційного середовища навчального закладу. Учасниками даного процесу мають виступати адміністрація, учителі, учні, батьки. Інформаційними потоками є структура навчального закладу, навчальний план, штатний розклад, тарифікація тощо.

Кількість шкіл, які мають сучасне технічне обладнання, збільшується з кожним роком, але, на жаль, інформатизація навчання та управління навчальним закладом не відповідають сучасному рівню.

Є декілька причин виникнення даної ситуації, про що йдеться далі.

По-перше, – це невідповідність підходів до вивчення інформатики у школі, коли метою навчання є відпрацювання навичок користування комп’ютером. Це призводить до того, що учень не використовує комп’ютер для навчання в позаурочний час.

По-друге, вчителі-предметники ще не готові до використання нових технологій, не мають мотивації до їх освоєння.

По-третє, – це відсутність можливості переходу до використання інформаційних технологій в управлінні навчальним закладом, а також вищестоящими органами управління.

Розв’язання даних проблем можливе лише через створення єдиного інформаційного середовища. Єдине інформаційне середовище навчального закладу – це система, у якій на інформаційному рівні задіяні та зв’язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу – вчителі – учні – батьки. Можна виділити такі загальні положення формування єдиного інформаційного середовища:

·         під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв’язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища;

·         інформаційне освітнє середовище включає технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси;

·         під час створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу зростає значимість ІКТ – компетентності педагогів, які працюють в умовах широкого застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому просторі школи.

Для вирішення цих питань потрібно акцентувати увагу у вивченні інформатики не на технічних та програмних засобах, а на самій інформації. Це вимагає від учителя розглядати інформацію, як явище оточуючого нас світу та як один з найголовніших ресурсів суспільства. Найважливішим завданням шкільної інформатики має стати формування інформаційної компетентності та культури учня, який має використовувати комп’ютер як універсальний інструмент для роботи з інформацією. Розвиток інформаційної культури учня є необхідною умовою для успішної адаптації до життя в інформаційному суспільстві, для подальшого навчання та праці, оскільки потрібно працювати з великим обсягом інформації вже в шкільному віці. Ефективність процесу формування інформаційної культури учня реалізується через провідні дидактичні принципи: наочність, зв’язок теорії з практикою, систематичність, послідовність, наочність, доступність, диференційований підхід. Активну роль відіграють також форми навчання, які спрямовані на теоретичну (лекції, семінари, лабораторні роботи, віртуальні екскурсії, самостійна робота) та практичну (практикуми, ділові ігри, проекти) підготовку. Це розширює діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі та має враховуватися під час створення інформаційного простору навчального закладу.

Ще одна важлива складова ефективного функціонування інформаційного середовища ЗНЗ – це вчитель-предметник. Необхідно зацікавити та навчити вчителів-предметників використовувати інформаційні технології для навчання, оскільки використання того ж комп’ютера на уроці потребує іншої схеми побудови уроку та застосування інших методичних прийомів. Оснащення класів сучасною технікою дозволить забезпечити доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи.

Доступ усіх учасників управління навчальним закладом до інформаційного середовища закладу в будь-який час зі свого робочого місця можливе за умов наявності комп’ютера в кожному кабінеті керівника, у цьому випадку накопичена інформація стає актуальною, спрощується її аналіз, у зв’язку зі своєчасним внесенням інформації до банку даних про освітній заклад полегшується ведення статистики, процедур атестації, контролю контингенту, створюється єдиний банк кадрів та освітніх програм тощо.

У школах накопичується багато різноманітної інформації на паперових носіях (класні журнали, навчально-методичні матеріали, накази тощо). Пошук необхідної інформації значно полегшується зі створенням єдиного інформаційного простору школи.

Для розв’язання завдань створення інформаційного освітнього простору багато навчальних закладів купують різні програмні продукти, які інтегрують в собі функції інформаційних систем, що дозволяє розв’язати коло проблем, наприклад:

·         зберігання особистих справ учнів та працівників закладу в електронному виді (бази даних);

·         забезпечення комунікації всіх учасників освітнього процесу (у тому числі через сайт школи);

·         наявність великого обсягу цифрових освітніх ресурсів;

·         доступність та відкритість результатів навчального процесу для всіх учасників (розклад уроків, списки учнів, учителів, предметів, дані про успішність та відвідування уроків);

·         моніторинг якості освіти (аналіз та формування звітності за результатами навчання);

·         автоматизація процесів управління навчально-виховним процесом (формування розкладу, розподіл навантаження та формування навчальних планів);

·         наявність та підтримка електронного документообігу;

·         доступність всіх нормативних документів;

·         використання програмного середовища, яке формує шкільний інформаційний простір;

·         наявність відібраної, безпечної та якісної інформації (захист учнів від доступу до неякісної інформації).

Розглянемо інформаційні ресурси навчального закладу, які умовно можна поділити на 5 блоків: навчально-виховна діяльність, інформаційно-методична діяльність, науково-практична діяльність, адміністративно-господарча діяльність, культурно-просвітницька діяльність.

Перший блок «Навчально-виховна діяльність», у якому знаходиться інформація стосовно електронних навчальних матеріалів за програмами початкового, основного та середнього рівнів неперервної середньої освіти.

Наступний блок «Культурно-просвітницька діяльність», який відповідає за формування культури школяра та включає віртуальні музеї, історичні пам’ятники, картинні галереї, музичні твори тощо. Даний напрям відповідає за формування в учнів інформаційної, екологічної та екранної культури, творчої активності, високої моралі та толерантності.

«Інформаційно-методична діяльність» включає програмно-методичний комплекс різних форм навчання (проектних, індивідуальних, дистанційних тощо), а саме створення електронних підручників, комп’ютерних програм, проведення телеконференцій та консультацій.

«Науково-практична діяльність» – це робота шкільних наукових гуртків, яка відповідає за формування в учнів професійних навичок, необхідних для життя та роботи в інформаційному суспільстві. До цієї роботи має входити забезпечення електронної бібліотеки, формування медіатеки, видавнича діяльність, робота в Інтернеті.

«Адміністративно-господарча діяльність» забезпечує формування та тиражування різноманітної документації: директивні документи, планування навчального процесу, класні журнали, дані про медичний стан учнів та працівників, психолого-педагогічну діагностику учнів.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів.

На першому рівні, коли в наявності є лише один або декілька комп’ютерів, не пов’язаних один з одним, уся база даних встановлюється на один комп’ютер і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але доволі дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих навчальних закладів.

Другий рівень Інтранет – це внутрішня мережа, коли декілька комп’ютерів об’єднані в єдину мережу. Вона складається з комп’ютерів, які стоять на столах у користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних.

Наступний рівень функціонування інформаційного простору – Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, яка розрахована на широке коло користувачів та службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль.

За функціонування різних напрямів шкільної діяльності відповідають всі учасники освітнього процесу:

·         учителі-предметники створюють особисте портфоліо;

·         керівники методичних об’єднань спільно з учителями наповнюють дидактичний портфель та створюють методичне забезпечення навчального процесу;

·         завідуючий бібліотекою відповідає за наповнення бібліотеки електронними підручниками, хрестоматіями, тестами тощо, а також слідкує за медіатекою школи (до цієї роботи можуть бути задіяні також учні та вчителі);

·         заступники директора за різними напрямами відповідають за наповнення та відображення матеріалів з профільного навчання та виховної роботи;

·         завідуючий канцелярією створює та веде базу даних з персоналу та учнів.

Велике значення відводиться навчальній роботі в школі. Завдяки моніторингу в даному напрямі можна підвищити якість освіти, приймати оперативні управлінські рішення, пов’язані з підвищенням якості освіти. Великий потік вихідних даних, довідникових матеріалів збирається та аналізується на комп’ютерах управлінського персоналу.

Кожен користувач має свій рівень доступу до інформаційного середовища навчального закладу.

Висновки. Для розв’язання одного з основних завдань сучасного загальноосвітнього навчального закладу, підготовки випускників до життя в інформаційному суспільстві, необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Інформаційне середовище ЗНЗ можна назвати якісним, якщо:

·         існує організаційна структура, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

·         розроблена та функціонує система оцінювання якості інформаційного середовища ЗНЗ, яка є складовою процесу управління якістю освіти;

·         інформаційне середовище інтегроване до регіональних, вітчизняних та світових ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу та підвищення кваліфікації вчителів школи;

·         інформаційна грамотність вчителів та учнів відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, проводяться занняття з підвищення комп’ютерної грамотності вчителів та курси для учнів;

·         інформаційні ресурси ЗНЗ різнобічні та орєнтовані на різні категорії користувачів;

·         для підтримки інформаційного середовища ЗНЗ використовуються нові інформаційні технології (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо);

·         локальна мережа та робочі станції мають сучасне ліцензійне програмне забезпечення.

Важливим фактором якості інформаційного забезпечення є інформаційна інфраструктура навчального закладу, яка включає:

·         наявність та якість каналів зовнішнього зв’язку для доступу до ресурсів та локальної мережі закладу;

·         якість інформаційно-методичного наповнення інтранет та Інтернет- серверів;

·         якість програмних продуктів для інформатизації навчально-виховного процесу та управління;

·         наявність організаційних структур забезпечення доступу до інформаційних ресурсів;

·         технічне забезпечення.

Проблемним питанням у галузі інформаційного забезпечення є якість його управління. Відсутність ефективної системи інформаційного забезпечення управління призводить до неефективності прийняття управлінських рішень, дублювання в зборі інформації та її втрати. Створення в освітньому закладі інформаційно-управлінської системи дозволить оптимізувати існуючі канали збору інформації та забезпечить інформаційні потреби адміністрації та вчителів.